Тьюторська технологія

Тема експериментальної роботи

 «Створення та реалізація моделі розвитку загальноосвітнього навчального закладу з використанням

тьюторської педагогічної практики»

(всеукраїнський рівень) (НАКАЗ)

Термін проведення експерименту: (2015/2020 н.р.)

Концептуальні положення

Об’єкт  дослідження: збагачене освітнє середовище закладу освіти.

Предмет дослідження: умови, що забезпечують постійний розвиток закладу освіти на підставі застосування тьюторської педагогічної практики.

Завдання дослідження: проаналізувати психолого-педагогічні дослідження щодо розвитку дитини та ролі тьюторської практики при цьому; розробити нормативно-правові документи, які регламентують діяльність тьютора; розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити доцільність тьюторської технології та її вплив на розвиток дитини; розробити адаптовані тьюторські моделі відповідно до специфіки діяльності закладів освіти України та системи домашньої освіти;   у межах роботи Тьюторської асоціації України організувати проведення педагогічних тьюторських сесій, конференцій, курсів підготовки тьюторів; узагальнити та систематизувати матеріали дослідження до моделі закладу освіти, спрямованого на забезпечення постійного розвитку учасників навчально-виховного процесу і закладу освіти в цілому; виявити основні групи ризиків, які впливають на гальмування розвитку особистостей учнів при застосуванні тьюторської технології.

Прогнозований результат: створення концептуальної моделі закладу освіти, що спрямована на постійний розвиток учасників навчально-виховного процесу; зростання професійної майстерності та творчого потенціалу педагогів;       забезпечення умов для гармонійного особистісного розвитку учнів; підвищення рівня конкурентоспроможності навчального закладу; набуття навчальним закладом ознак сучасної відкритої системи освіти.

Призначення наукового проекту

Науковий проект є практичною спробою створити діючий інструментарій тьюторського супроводу учнів з метою зростання рівня їх суб’єктності в освітньому процесі та індивідуального розвитку; розширення можливостей здійснення особистісно зорієнтованої освіти; з метою набуття закладом освіти ознак конкурентоспроможності та інноваційності.

Науково-методичне забезпечення

Наукову базу дослідження забезпечують наукові праці з тьюторської теорії та практики, специфіки діяльності систем, що постійно розвиваються, інноваційного менеджменту, технологій системи відкритої освіти, а саме: Виготського Л. С., Роджерса К., Фуко М., Сухомлинського В. О., Беха І. Д., Ельконіна Б. Д., Розіна В. М., Щедровицького П. Г., Ковальової Т. М., Нікітіна В. А.

Важливим стратегічним рішенням для здійснення теоретичної підготовки учасників експерименту є функціонування Корпоративного університету як внутрішньої системи підготовки педагогічних кадрів до роботи в умовах експерименту, реалізації тьюторських технологій. Для реалізації концептуальних та стратегічних положень експериментальної роботи проводяться засідання науково-методичної ради, науково-методичні семінари, практикум, створені робочі та творчі групи вчителів.

Набуття необхідних навичок та вмінь набувається через розробку форм та методів тьюторскої підтримки та тьюторської технології  відповідно до специфіки закладу освіти; розробку ресурсної схеми загальної тьюторської діяльності, адаптованої до умов  української системи освіти; з’ясування основного змісту та визначення функціональних обов’язків тьютора;

Соціально-психологічне забезпечення

Для якісної організації здійснення експериментальної діяльності, визначення експериментальної та контрольної груп учасників експерименту, проводиться  діагностика готовності педагогічного колективу, батьків та ліцеїстів до реалізації дослідно-експериментальної роботи за методикою  Макагон Є. В «Карта діагностика рівня готовності вчителя до інновації», «Карта вивчення та оцінки рівня інноваційної культури педагогічного працівника», «Карта експертизи та оцінки вмінь творчої та дослідно-пошукової діяльності». Результати діагностування показали, що педагогічний колектив ліцею характеризується достатнім (63,3%) рівнем готовності до інновацій, достатнім загальним рівнем (середнє – М – 4,6) професійної готовності до експериментальної діяльності, високим рівнем (62,1%) мотиваційного компонента щодо інновацій та нововведень, достатнім рівнем володіння дослідницькими вміннями (середнє – М – складає 1,96 за 3-х бальною шкалою) і високим рівнем позитивного ставлення до експериментальної діяльності сказаної теми (59,9%).

Результати впровадженої роботи

Стратегія експериментальної роботи передбачає моделювання та експлуатацію індивідуалізованого збагаченого освітнього середовища, яке у своєму розвитку буде прагнути до задоволення освітніх потреб кожного ліцеїста.

Технології тьюторского супроводу дозволяють вирішувати завдання, запропоновані в  національній освітній концепції «Нова українська школа», яка передбачає в рамках формування принципово нової системи безперервної освіти «постійне оновлення, індивідуалізацію попиту і можливостей його задоволення». При цьому ключовою характеристикою такої освіти стає не тільки передача знань і технологій, а й формування творчих компетентностей, готовності до перенавчання», «уміння навчатися протягом усього життя, обирати, оновлювати, професійний шлях». Саме з такою стратегічною метою з червня 2016 року на базі ліцею було створено авторську школу програмування та інформаційних технологій, в роботі якої взяли участь 44 учні на чолі з заслуженим вчителем України вчителем інформатики УФМЛ Скляр І. В., кандидатом фізико-математичних наук викладачем Митної Академії (м. Дніпро) Буланим О. П., заслуженим вчителем України заступником директора КПНЛ № 145 (м. Київ) Федоровим Л. А.; заступником директора ліцею інформаційних технологій (м. Дніпро) Малоіван І. Є. та вчителем інформатики ліцею Єгоровою М. Е.

В сучасній системі освіти відбувається трансформація основної функції учителя. Сьогодні вчитель повинен виконувати функції і путівника за освітніми траєкторіями, і гаранта виконання умов для індивідуального розвитку кожного учня. Освітня система постійно звертається до цінностей, потреб та інтересів особистості, тому діяльність педагога передбачає уточнення та розширення його професійної компетентності, в результаті чого і спостерігається перехід від керівництва до тьюторства. З метою апробації такої нової для учителя функції з 16 по 23 червня 2016 року на базі приватного туристичного комплексу «ТОГА» (с. Яблуниця Яремчанського району Івано-Франківської області) нами було організовано Літню профільну школу «Карпати-2016». В межах функціонування такої школи 5 вчителів ліцею та 15 учнів 8, 10 класів (що є членами Творчої лабораторії «Тутори») отримали досвід моделювання динамічного природовідповідного збагаченого освітнього середовища, основною метою якого є створення умов для виявлення та розвитку дитячої обдарованості, здатної запропонувати учням умови для постійного розвитку, самовдосконалення, самореалізації через занурення них у поле психологічного комфорту.

Тьюторські компетентності формуються лише за умови наявності практичного досвіду виконання певних дій, а також рефлексії цього досвіду.

Однією з форм набуття такого досвіду є науково-дослідницька діяльність учнів та вчителів ліцею, що  постійно оновлюються та наповнюються сучасним контентом відповідно до освітніх потреб учнів, професійних вимог педагогів та викликів сучасного суспільства. Завдяки здійсненню тьюторського супроводу в ліцеї відбувається неперервний процес формування наукового товариства нового зразка, різновікової  спільноти, основна мета якого – розширення наукових знань, формування прогресивного світогляду та відкритість освітнім можливостям глобального суспільства. Учасники нашого наукового товариства систематично беруть участь у Наукових пікніках (в рамках українсько-польського проекту), у Міжнародних конференціях: Сієна Коледж (США), за темою «Міжпредметні зв’язки у сучасному викладанні англійської мови» (м. Дніпро), у заняттях Міжнародної Академії MINT за підтримки Гете-Інституту в Україні в рамках ініціативи «Школи: партнери майбутнього» тощо.

Ми добре розуміємо, що впровадження будь-яких інновацій неможливе без тісної взаємодії всіх категорій учасників навчально-виховного процесу. Тому   з 2015 року нами  було започатковано проведення в місті Осінніх Педагогічних Сезонів як відкритого педагогічного форуму. Метою цього заходу є створення практики відкритого педагогічного спілкування вчителів, батьків та представників громадськості як новітнього прикладу кращих педагогічних практик та інноваційного ресурсу сучасної освітньої системи.

Наразі завершується ІІ (концептуально-діагностичний) етап дослідно-експериментальної роботи. В ході якого проведено діагностику учасників навчально-виховного процесу з метою виявлення їхніх індивідуальних особливостей та можливостей як суб’єктів власної діяльності та їхньої готовності до виконання дослідно-експериментальної роботи; розроблено механізм організаційно-діагностичного супроводу та інструментарію для відстеження результатів педагогічного експерименту та механізм оцінювання на всіх етапах експерименту; розроблено концептуальну модель закладу освіти, яка спрямована на постійний розвиток учасників навчально-виховного процесу.

Технології тьюторского супроводу дозволяють вирішувати завдання, запропоновані в  національній освітній концепції «Нова українська школа», яка передбачає в рамках формування принципово нової системи безперервної освіти «постійне оновлення, індивідуалізацію попиту і можливостей його задоволення». При цьому ключовою характеристикою такої освіти стає не тільки передача знань і технологій, а й формування творчих компетентностей, готовності до перенавчання», «уміння навчатися протягом усього життя, обирати, оновлювати, професійний шлях». В результаті здійснення експериментальної діяльності, нами були розроблені тьюторські компетентності для учителів-предметників, для педагогів-організаторів класів та для заступників директора. Саме вони, ми впевнені, допоможуть у трансформації основної функції учителя, що відбувається у сучасній школі. Адже від учителя сьогодні вимагають виконання функцій і путівника за освітніми траєкторіями, і гаранта виконання умов для індивідуального розвитку кожного учня, в результаті чого і здійснюватиметься перехід від учителя-керівника до педагога-тьютора.