День міста
Кривий Ріг
Дай до землі тобі вклонитись,
Мій рідний краю, Кривий Ріг!
Сталеве серце мусить битись!
Здійми чоло своє, Гірник!
Палкий вогонь твої ливарень
Романтикою полонить.
У глибині твоїх копалень
І день, і ніч життя кипить.
Веселий шум твоїх майданів,
Невпинний гуркіт заводський
І швидкісного гул трамваю, –
Як все це дорого мені!
В цій назві гордій все з’єдналось:
Гірке минуле бойове
І час теперішній. Здавалось,
Непростий час, але мине!
В цій назві скрита непокора,
В робоче вдягнена шмаття,
Душа, як синява, прозора
Й багате фарбами життя!
Не треба погляд свій ховати!
Честь і хвала тобі, Кривбас!
Вік буду я тобі вклонятись
За доньок і синів – за нас!
(Євгеній Нєфєдьєв)
Де дві ріки в одну злилися,
Мов два життя злились в одне, –
Тут було варто народитись:
Десь інде небо не таке!
Не сперечаюсь, твоя доля
Не з всіх простих на цій землі,
Але на все те Божа воля,
І хрест твій і мені нести!
